- природний
- -а, -е.1) Прикм. до природа 1). || Створений природою, а не людиною. Природні пасовища. || Який є в природі. || Зумовлений, спричинений законами природи. || Який здійснюється відповідно до законів природи.••
Приро́дна зо́на (сму́га) ; Приро́дний по́яс — територія, що характеризується сукупністю певних фізико-географічних особливостей.
Приро́дна смерть — смерть, зумовлена, спричинена законами природи (старінням організму, невиліковними хворобами і т. ін.); своя смерть.
Приро́дний газ — горючий газ, що міститься у вигляді великих скупчень у земній корі, у пористих породах, тріщинах, порожнинах.
Приро́дний радіаці́йний фон — опромінення, зумовлене космічним випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів.
Приро́дні бага́тства (запа́си, ресу́рси і т. ін.) — сукупність матеріальних цінностей (перев. корисних копалин), що є в природі якої-небудь країни, області, місцевості.
Приро́дні запові́дники — науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів.
Приро́дні умо́ви — сукупність умов навколишньої дійсності (клімат, рослинний і тваринний світ і т. ін.) якої-небудь місцевості, країни і т. ін.
2) Справжній, натуральний; прот. штучний. || Звичайний, не змінений чим-небудь.3) Зумовлений звичайним перебігом, розвитком подій; цілком нормальний, закономірний. || Зумовлений суттю, природою чого-небудь.••Приро́дна річ — уживається в знач. вставн. сл. для підтвердження думки, висловлення; зрозуміло, звичайно.
Приро́дне вихова́ння — педагогічна теорія, яка вбачає мету виховання лише в тому, щоб слідувати за природним розвитком дитини.
Приро́дне пра́во — в теорії держави та права – сукупність принципів, прав та цінностей, що диктуються самою природою людини.
Приро́дний темп зроста́ння ек. — темп зростання обсягу виробництва, що визначається з умов повного використання наявних виробничих ресурсів.
Приро́дний рі́вень безробі́ття — відносно стабільний і такий, що об'єктивно складається, довготривалий рівень безробіття, не пов'язаний з динамікою економічного зростання.
4) Властивий, притаманний кому-небудь від природи, від народження.5) Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь.6) Непідробний, невдаваний. || Щирий, легкий, невимушений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.